Л е о н а р д о д а В i н ч i (1452 - 1529) репрезентував iнше ставлення до природи -- бiльш тверезе, емпiричне, наукове. Генiальний художник розумiв дослiдження природи тверезiше, нiж професiйнi вченi його часiв. "Iстина, навiть коли стосується дрiбної та низької речi, нескiнченно перевершує недостовiрнi погляди на проблеми, навiть найбiльш пiднесенi й одухотворенi". Алхемiки й астрологи були для цього любителя iстини "шарлатанами та божевiльними", а зразком був Архiмед. Такою позицiєю Леонардо вiдновив якщо не результати, то в кожному разi дух оккамiстiв. Але позицiя ця - подiбно як погляд Кузанського на пiзнання - прийнялася допiру пiзнiше, у XVII ст. Поки що над нею взяла гору позицiя метафiзично-поетична. Культ природи за Вiдродження виразився у м е т а ф i з и ц i природи, i допiру в наступному перiодi породив н а у к у про природу...