Гомілії
Василій Великий
Рік видання: 2006
ISBN: 966-8744-84-5
Формат: 145x200
Палітурка: тверда
Кількість сторінок: 312
Анотація:
Гомілії Василя Великого – це проповіді одного з найвидатніших отців східного християнства, які є кращими взірцями патристичної риторики. У них викладено як головні богословські питання, так і морально-етичні принципи людського співжиття, і саме з цих міркувань вони є корисними людям усіх часів та різного віку, які намагаються знайти відповіді на ключові питання буття, серед яких не останнє місце відведено поняттям християнських цінностей, чеснот та людських взаємостосунків.
Зміст книги:
Про суд Божий
Про віру
Про піст. Промова перша
Про піст. Промова друга
Прислухайся до себе! (Втор.15, 9)
Про вдячність
На честь мучениці Юліти, а також для продовження попередньої розмови про вдячність
На слова з Євангелії від Луки (12.18): Порозвалюю клуні мої і просторіші поставлю, або про користолюбство
До багатіїв
Гомілія, виголошена під час голоду та посухи
Про те, що Бог не є винуватцем зла
Про гнівливих
Про заздрість
На початок книги Притч Соломонових 1.1-5.
Заохочення до прийняття святого хрещення
Про п’яниць
На початку було Слово (Йо.1, 1)
На честь мученика Варлама
На честь мученика Гордія
На честь сорока мучеників
Про покору
Про те, що не слід прив’язуватися до життєвих благ і про пожежу біля церкви
Поради молоді про те, як з користю читати світську літературу
На честь святого мученика Маманта
Гомілія проти савел’ян, Арія та аноміїв
Гомілія на псалом 14
Гомілія на псалом 115
Гомілія на псалом 132
Уривок тексту:
Випробування бувають двох видів. З одного боку, скорбота випробовує серце і виявляє в терпінні, наче золото в горнилі, його найкращі якості. Водночас сповнене радощами і благами життя для багатьох теж стає випробуванням, оскільки однаково важко зберегти душевну стійкість, перебуваючи в скрутному становищі, і втриматися від гордощів, купаючись у славі. Яскравий приклад першого роду випробувань може нам подати великий Йов, цей непоборний подвижник, який подолав, наче бурхливий потік, усі підступи диявола, і серце його не здригнулося, та й глузду він не втратив. І що сильніше лютував ворог людського роду, що дужче він знущався з подвижника, і що запеклішою ставала боротьба, тим непохитнішим виявляв себе Йов.
Про автора книги:
Відгуки читачів:
