Святі отці про молитву та духовну тверезість
Рік видання: 2007
ISBN: 978-966-395-078-5
Формат: 140х200
Палітурка: м'яка
Кількість сторінок: 352
Анотація:
Ця книжка не просто вчить як молитися, - вона вчить дослухатися до свого серця під час молитви і, з рештою, у кожній хвилі життя. Якщо той самий Отець Церкви спочатку закликає то до тривалого стояння на молитві, то до численних поклонів, потім вихваляє силу короткої молитви і каже, що можна молитися працюючи, сидячи і лежачи, то це аж ніяк не свідчить про відсутність єдиного підходу і безсистемність. Єдиний підхід - це тверезість, тобто прислухання до свого серця. Воно само підкаже, котрий із видів молитви зараз милий Богові і посильний тобі.
Зміст книги:
У пошуку за скарбом. Обожествлення
Повчання святого Василія Великого про молитву і духовну тверезість
Святого Йоана Золотоустого повчання про молитву і духовну тверезість
Святого Єфрема Сирійського повчання про молитву й духовну тверезість
Святого отця нашого Йоана Ліствинчака слово про молитву з поясненням
Преподобного Ніла, подвижника Синайського, слово про молитву
Ісихія, пресвітера Єрусалимського, до Теодула
Преподобного отця нашого Філотея Синайського 40 глав
Св. Ісаака Сирійського про молитву і духовну тверезість
Святих великих старців Варсануфія та Йоана поучення про молитву і тверезість
Уривок тексту:
...На будь-який заклик тебе до молитви відповідай: Готове серце моє, – і перебувай на богослуженні аж до останньої молитви, маючи за велику для себе шкоду полишити її. Бо ж коли, споживаючи їжу для підкріплення своєї плоті перебуваєш за трапезою невідлучно, допоки не наситишся, і без конечної потреби нелегко встаєш з-за столу, то чи ж не більше маєш ти залишатися до кінця духовної поживи й укріпляти душу молитвою? Бо ж скільки відмінного у неба й землі та в небесного із земним, стільки відмінного в душі з тілом. Душа – подоба неба, бо в ній перебуває Господь; а плоть із землі, на якій перебувають смертні люди й безмовні тварини. Тому тілесні потреби достосовуй до години молитви й налаштуйся не слухатися помислу, що відвертає твою увагу від загального молитвослов’я. Бо диявол має звичку під час молитви начебто, звичайно, з важливої причини спонукати нас відлучитися, аби відвернути нас від молитви. Не кажи, виправдовуючись, що болить голова чи живіт, вишукуючи вигадані симптоми примарної недуги й для заспокоєння послаблюючи своє зусилля у пильній молитві. Навпаки – твори ще й таємні молитви, за які Бог, бачачи таємне, нагородить тебе явно...
Про автора книги:
Відгуки читачів:
