Шлях досконалості
cв. Тереза з Авіли
Рік видання: 2008
ISBN: 978-966-395-131-7
Формат: 130x200
Палітурка: м'яка
Кількість сторінок: 304
Анотація:
Виправляючи “Шлях досконалості” після того, як книгу переглянув о. Ґарсія де Толедо, Тереза зробила на титульній сторінці такий дещо формальний запис: “У цій книзі подано поради й настанови Терези від Ісуса для черниць, її сестер та доньок”. Лишень згодом цю книгу “порад і настанов” доповнили заголовком, і його автором була не Тереза, хоч вона про нього знала і відгукувалася схвально. Цей заголовок з’явився на звороті титульної сторінки і звучав так: “Книга під назвою “Шлях досконалості”, написана Терезою від Ісуса, монахинею Чину Діви Марії з гори Кармель”. Отож “Шлях досконалості” є практичним посібником, збірником порад і настанов, призначеним для того, щоби впроваджувати монахинь-кармеліток у життя молитви. Сама Тереза постає у цьому творі вчителькою, котра показує, як діяти, пояснює, як оминати пастки й уникати зла.
Зміст книги:
Уривок тексту:
Розповідається про те, що призвело до заснування монастиря з таким суворим правилом
1. Причини, які спонукали мене до заснування цього монастиря, я виклала у згаданій вище книзі, де описано також і дивовижні Божі ласки, які дали мені зрозуміти, що служіння, здійснюване в цьому домі, неабияк сприятиме зростанню Божої слави. Спочатку я не мала наміру запроваджувати в його зовнішньому устрої такі суворі звичаї або позбавляти його сталого доходу; навпаки, я хотіла влаштувати все так, аби йому нічого не бракувало. Це, на загал, лишень засвідчує мою слабкість та нікчемність, хоч мені йшлося не стільки про власне задоволення, скільки про добро інших.
2. У той час до мене дійшли новини про лихо, яке діється у Франції, про плюндрування, спричинене лютеранами, і про те, як розростається ця жалюгідна секта. Ці вісті дуже мене вразили, і я, наче могла щось зробити або мала якусь вагу, з плачем звернулася до Господа і благала Його зарадити такому великому злу. Мені здавалося, що я тисячу разів віддала б своє життя, аби лишень спасти хоч одну душу з тих багатьох, які гинули там. Та коли я усвідомила, що не здатна робити хоч би щось із того корисного, чим прагнула служити Господеві, бо є жінкою, до того ж убогою, то тим гарячіше запалало – і досі палає – у мені прагнення, щоб, позаяк Бог має так багато ворогів і так мало друзів, принаймні ці останні були справжніми. Відтак я постановила зробити хоч би те мале, що було мені до снаги, а саме – якомога неухильніше дотримуватися євангельських рад і спонукати тих нечисленних сестер, які живуть тут разом зі мною, чинити так само, вірячи у безмежну доброту Бога, який ніколи не покидає тих, хто рішуче налаштований віддати все заради Нього.
Про автора книги:
Відгуки читачів:
