Quo vadis
Генрик Сенкевич
Рік видання: 2007
ISBN: 978-966-395-088-4
Формат: 150х205
Палітурка: тверда
Кількість сторінок: 564
Анотація:
Світової слави твір знакомитого польського письменника XIX сторіччя розповідає про одну з найтрагічніших і найславніших сторінок історії християнства – життя перших християн у Римі за правління кесаря Нерона (I ст. від Різдва Христового). У центрі роману – кохання: між римcьким патрицієм та юною заручницею кесаря, що сповідує нове на той час віровчення. Ця сюжетна лінія снує історію про важкий шлях людини до справжньої любови й віри. Головні герої стають і в осерді активного поширення в Римській імперії християнства та масового винищення вірних Христових.
Зміст книги:
Уривок тексту:
...Тим часом Петро став промовляти і спочатку заговорив як батько, що напоумлює дітей і вчить їх, як мають жити. Повчав їх, аби зреклися розкошів і насолод, любили ж убогість, чистоту звичаїв і правду, аби терпляче зносили кривди й переслідування, корилися начальникам і можновладцям, остерігалися зради, облуди й обмови, і нарешті, щоб давали приклад і одне одному поміж своїх, і навіть поганам. Вініція, для якого добрим було тільки те, що могло повернути йому Лігію, а лихим усе, що ставало між ними як перешкода, дійняли й розгнівали деякі з цих повчань, адже йому здалося, що, підносячи цнотливість і боротьбу з пожаданнями, старець відтак не тільки сміє осуджувати його кохання, але й відвертає від нього Лігію та зміцнює її спротив. Зрозумів, що коли вона тут присутня і слухає ці слова, беручи їх до серця, то в цю хвилину має мати його за ворога цього вчення й нечестивця. Від такої думки його охопила злоба. «Що ж нового я почув, ― сказав він собі. ― І це оте незнане вчення? Кожний це знає, кожний це чув. Таж убогість й обмеження потреб вихваляють і кініки, таж доброчесність як річ стару, але добру, радив і Сократ, таж перший-ліпший стоїк, навіть сякий-такий Сенека, що має п'ятсот столів з туєвої деревини, славить поміркованість, вихваляє правдивість, терплячість у злигоднях, витривалість у нещасті, й то все – ніби злежане збіжжя, котре їдять миші, а люди вже їсти не хочуть, бо від старости воно протухло»...
Про автора книги:
Генрик Сенкевич - народився в польському містечку Окжейська, що тепер належить до території Литви. Закінчив гімназію у Варшаві і навчався на медичному та історико-філологічному факультетах у Варшавському університеті.Як письменник він дебютував бувши студентом в тижневику “Пшегльонд Тигодньови”. Був завідувачем літературного відділу тижневика “Нива”, пізніше редактором консервативної газети “Слово”. У 1872 році Сенкевич стає журналістом, пише статті одразу для кількох польських періодичних видань. В 1905 р. Г. Сенкевич був нагороджений Нобелівською премією по літературі “за заслуги в області епосу.” Помер у Веві в 1916 році , а через вісім років його тіло було перевезено у Варшаву і поховано в підземеллі катедрального собору Св. Якова. За життя став одним з найвідоміших і найпопулярніших польських письменників в Польщі і закордоном. Після трилогії “Вогнем і мечем”, “Потоп”, Пан Володйовський” став польським письменником з найвищим заробітком. Трилогія підтвердила авторитет автора – майстра історичного роману. Для створення атмосфери епохи, Сенкевич усесторонньою вивчав історичні джерела, консультувався з істориками, виїжджав на місця, де відбувались ним описувані події. Його творчість відіграла велику роль в історії польської культури і отримала всесвітнє визнання.
Відгуки читачів:
Ліля20.05.2010 14:32вражена, читаючи, не могла відірватися від книжки..всім раджу!!!
