ПОРОЖНЄ КРІСЛО
Один старий чоловік тяжко захворів, і парох прийшов його
відвідати. Увійшовши до кімнати хворого, він побачив біля ліжка
порожнє крісло і запитав, для чого воно тут стоїть.
Хворий, ледь усміхаючись, відповів:
– Я уявляю собі, що в цьому кріслі сидить Ісус. Перед тим,
як ви прийшли, я, власне, розмовляв з Ним. Довгі роки молитва
була для мене дуже важкою справою, аж доки один приятель не
пояснив мені, що вона полягає у розмові з Ісусом. І тепер я собі
уявляю, що Ісус сидить переді мною у цьому кріслі, я говорю до
Нього та слухаю, що Він мені відповідає.
Через кілька днів дочка того чоловіка прийшла до пароха і
сказала, що її батько помер. Вона розповіла:
– Я залишила його самого тільки на дві години. Коли
повернулася, він був уже мертвий, лежав, схиливши голову на
порожнє крісло, яке завжди стояло біля його ліжка, – так, як він
хотів.
“Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога”
(Мт. 5, 8) ....
