На терезах долі
Люба Кіндратович
Рік видання: 2008
ISBN: 978-966-395-239-0
Формат: 110х160
Палітурка: м'яка
Кількість сторінок: 88
Анотація:
«Інколи думаю: якби у світі були спеціяльні терези, на яких можна було б зважувати людське щастя і нещастя, і я поклав на них перші 30 років свого життя, коли був здоровим і міг втішатися усіма земними радощами, і 20 наступних років з важкою невиліковною хворобою, що переважило б? Чомусь думаю, що ті терези були б зрівноважені, як усе зрівноважується в нашому житті: і горе, і радість, і втрати, і набутки. Саме моя недуга допомогла мені переосмислити багато речей, почати свій шлях до Бога і з Богом. Звичайно, як і кожна людина, я хотів би бути здоровим. Але твердо знаю: усе в цьому житті має свій сенс, і часто неміч фізична породжує духовну силу.»
Зміст книги:
- Молитва на віллі “Кораловий риф”
- “Не нарікаю на свою недугу”
- “Припадаю до Тебе, мій Христе”
- Шлях до прощення
- “Бог вибрав слабких, щоб засоромити сильних”
- “Поміч моя від Господа”
- У Бога все можливо
- Дар, огорнений у слабкість
Уривок тексту:
Шлях до прощення
Психологи стверджують, що багато проблем, які супроводжують нас у дорослому житті, насправді закорінені у нашому дитинстві. І можливо, розуміння цього допомогло б уникнути багатьох життєвих драм, одна з яких торкнулася і мого життя. Й не просто торкнулася, а залишила глибокий відбиток на моїй долі. Ця історія містить багато особистих подробиць і сокровенних думок, і можливо, я б не ворушила минуле (тим більше, страшне минуле), якби не усвідомлення того, що комусь ця розповідь допоможе пережити переосмислити деякі уявлення і уникнути фатальних помилок.
Богдан – старший брат мого чоловіка – був другою дитиною у сім’ї. Змалку він звик до статусу молодшого, улюбленого сина, і коли народився брат Ромчик, Богдан зненавидів його усім серцем. Тепер уся батьківська й материнська увага була спрямована на малюка. Найстаршому братові було 14, і в нього не було якогось болісного відчуття, що батьки його нехтують, окрім того, в нього вже було своє товариство, і від браку батьківської та материнської він не страждав. А 7-річного Богдана повсякчас охоплювали нестримні дитячі ревнощі, і полегшення мав лише тоді, коли завдавав кривди братові. Ось тобі, ось тобі за все!
Чи батьки не зауважували це, чи не знали, як зарадити у цій ситуації, але Богдан став заручником заздрости й злости на брата на усе своє життя. Наша ж сім’я на довгі роки стала заручником його руйнівних почуттів. Наш спільний шлях до розуміння і прощення був важким й тернистим.
Богдан завжди вважав, що Романові ліпше ведеться, ніж йому. Коли ж Богданові щось не вдавалося, молодший брат й далі був для нього винуватцем усіх його проблем.
Втім, у Богдана спочатку все складалося не так вже й зле. Він одружився з гарною й доброю дівчиною, яка була одиначкою в сім’ї. Її батьки всіляко догоджали зятеві, незважаючи на його примхи. У молодого подружжя народилася дитина. Але коли синові було 1, 5 року, Богдан залишив сім’ю, незважаючи на усі вмовляння.
Згодом, коли Роман зібрався одружуватися зі мною, Богдан завзято кинувся відговорювати його від цього. Навіщо, мовляв, тобі бідна дружина? Моя сім’я й справді до заможних не належала, але Романові це було байдуже. Отож ми побралися. Богдан ніяк не міг заспокоїтися. Гадаю, що його гризло постійне відчуття, що молодший брат незаслужено щасливіший від нього. Це відчуття отруювало життя і йому, і нам......
Про автора книги:
Відгуки читачів:
