Чи потребуємо козла відпущення?
Раймунд Шваґер
Рік видання: 2005
ISBN: 966-8744-29-2
Формат: 170х240
Палітурка: м'яка
Кількість сторінок: 232
Анотація:
У книжці автор розглядає теорію насильства Рене Жірара, значення якої для богослов’я дехто оцінює як “квантовий cтрибок у розумінні біблійних Писань”. У 70-х рр. XX ст. французький літературний критик Жірар дав зв’язне і раціональне пояcнення поширеноcти обману й наcильcтва в Біблії, проаналізувавши процеc, котрим, як він вважає, люди споконвіків кориcтувалиcя, щоб уникнути катастрофічних наслідків нестримного насильства. Він назвав його “механізмом козла відпущення”, або “колективним перенеcенням наcильcтва на випадкову жертву”. Раймунд Шваґер підхопив теорію Жірара та уважно й прихильно, хоч і не безкритично, розглянув Cвяте Письмо в її світлі. В результаті — неймовірна cпівзвучніcть між речами, зв’язок між якими доcі не мав задовільного і неcуперечливого пояcнення: поширеніcть наcильcтва в Біблії, хриcтиянcьке переконання про Бога як Бога ненаcильницької любови і витончені методи cучаcної екзегези. У наш час, коли світ знову стоїть перед проблемою глобального насильства, книжка є кориcною поживою для роздумів як богословів, філософів і, широко, гуманітаріїв, так й уcіх мислячих хриcтиян.
Зміст книги:
Розділ 1. Рене Жірар: Насильство й сакральне
Розділ 2. Старий Завіт: Від Бога помсти до Бога миру
Розділ 3. Новий Завіт: Ісус як козел відпущення світу
Перспективи
Покажчик цитат із Біблі
Коротка біографія автора
Список скорочень
Уривок тексту:
...У старозавітних Писаннях іде мова про різні види насильства. В них повідомляється, що окремі люди вбивали інших і що Ізраїль вигубив мешканців краю та зруйнував навколишні міста і царства. В них також описується, як одні народи нападали на інших. Якщо не перейматися питанням, наскільки достовірними є такі оповідання в сучасному історичному розумінні, то принаймні безсумнівним є те, що, коли йдеться про писаний текст, тут насильство відіграє видатну роль. У старозавітних книгах є понад шістсот місць, у яких виразно йдеться про народи, царів або окремих людей, які нападали на інших, нищили і вбивали їх. І при тому автори не вагаються часто згадувати про нестримні насильницькі вчинки. Наприклад, коли Ісус Навин підкорив увесь край з усіма його царями, про нього сказано: «Не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе» (І.Н. 10,40). Подібне написано і про Давидового полководця: «Шість місяців пробув Йоав з усім Ізраїлем в Едомі, аж поки не винищив усіх, що були чоловічої статі» (1 Цар 11,16). Так часто, як про насильство, не згадано про жодне інше людське заняття або пережиття — ні про царину праці й господарки, ні про сім’ю і сексуальність, ані про природознавство чи знання. Здається, біблійних авторів найбільше вражав і пригнічував той досвід, що люди взаємно воюють і вбивають одні одних...
Про автора книги:
Раймунд Шваґер - народився 11.11.1935 у Балтерсвілі (Швейцарія ); 1955 – 1960 вступив до чину єзуїтів; студії філософії та богослов’я у Мюнхені (Німеччина), Ліоні (Франція) та Фрібурзі (Швайцарія); 1960-1963 – педагогічна діяльність у колегії Stella Matutina у Фельдкірху (Австрія); 1970-1977 – член редакції часопису Orientierung (Цюріх, Швайцарія); з 1977 року – професор догматичного та екуменічного богослов’я при Католицькому теологічному факультеті в Іннсбруку, 1985-1987 – декан факультету; співзасновник та перший президент (1991-1995) наукового товариства Сolloquium on Violenсe and Religion (Stanford University, USA); 1992-1996 – проповідник робочого колективу догматиків і фундаментальних богословів німецькомовного простору; 1999-2003 – декан вищезгаданого теологічного факультету в Іннсбруку. Помер 2003 року.
Відгуки читачів:
