Житія святих (том II) Жовтень
Дмитро Туптало
Рік видання: 2006
ISBN: 966-395-010-2
Формат: 170х240
Палітурка: тверда
Кількість сторінок: 384
Анотація:
Том ІІ. Місяць: Жовтень.
Зміст книги:
Уривок тексту:
В останні люті часи, коли примножилися гріхи наші, примножилися й біди на нас, і це сповнюється за словом святого Павла: “Біди від розбійників, біди від родичів, біди від поган, біди по містах, біди по пустелі, біди в морі, біди в братах фальшивих”. Коли на сповнення слів самого Господа “постане народ на народ і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями”; коли докучають нам нашестя іншоплемінних, міжусобні війни і смертоносні рани, тоді Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, Матір Господня, подає нам покров свій на захист, щоб від усіляких нас бід увільнити, від голоду, пагуби й землетрусу захистити, від війни та рани покрити – і збереже нас під своїм покровом неушкоджених, чого звіщання учинилось у царському Константинограді, у царство Лева Премудрого, царя благочестивого у церкві преславної Пресвятої Богородиці, котра у Влахернах.
Коли творилося всеношне співання у день недільний, місяця жовтня, у перший день, і багато людей тоді стояло, о четвертій годині ночі святий Андрій, що був Христа ради юродивий, звів очі свої горі й побачив Небесну царицю, покровительку цілого світу, Пресвяту Діву Богородицю, що стояла в повітрі й молилася, сонячним сяючи світлом і покриваючи людей чесним своїм омофором. Це побачивши, святий Андрій сказав до учня свого, блаженного Єпифанія: “Чи бачиш, брате, царицю і пані усіх, що молиться про цілий світ?". Він же рече: “Бачу, святий отче, і жахаюся!”
Про автора книги:
Святитель Дмитро Туптало (Ростовський) – невтомний працівник на Господній ниві, мислитель та філософ, один із найвизначніших духовних мужів Української Церкви та української культури. Народився 1651 року в сімї козацького сотника Сави. Навчався в Могилянській колегії. 9 липня 1668 року був пострижений у ченці. За щирою опікою о. Мілетія 1675 року архиєпископ Лазар Баранович висвячує Дмитра на єрея та одразу ж запрошує його у Чернігів як проповідника. У 1702 році його призначають митрополитом Ростовським. Після смерті, у 1757 Дмитра було проголошено святим. Нетлінні мощі святителя й сьогодні спочивають у Ростові в монастирі святого Якова.
Відгуки читачів:
