Житія святих (том IV) Грудень
Дмитро Туптало
Рік видання: 2007
ISBN: 978-966-395-132-4
Формат: 170х240
Палітурка: тверда
Кількість сторінок: 660
Анотація:
“Житія Святих” – головна праця Святителя. Налічує вона дванадцять книг, календарно укладених на кожен день літургійного року. Том ІV. Місяць: Грудень.
Зміст книги:
Уривок тексту:
...Два учні блаженного Івана – Теодор та Іван Кирилові-монаху, що писав житіє це, повідали, кажучи: “Після переставлення преподобного Сави відіслані були ми від старця нашого до Лівіаду на одну службу. Коли переходили Йордан, перестріли нас люди, кажучи: “Бережіться, бо лев є перед вами”. Ми ж, подумавши, мовили: “Сильний Бог зберегти нас молитвами отця нашого, за його-бо велінням подорожуємо”. Це сказавши, пішли. І зразу побачили, як перед нами йшли два леви страшні, – налякалися ми дуже, і покинула нас сила наша, що й бігти не могли і були ніби мертві. І тут раптом з’явився поміж нами старець наш преподобний Іван, наказуючи нам не боятися. Тоді лев, ніби бичем ударений і прогнаний, утік від нас, а старець невидимий став. Ми ж, відпочивши, пішли далі й неушкоджені прибули, зробивши наказане нам. Коли повернулися до старця, побачив нас отець і каже: “Бачите, діти, як повівся з вами у потребі, але й тут багато молив Бога за вас, і Він вчинив з вами милість”. Ще й таке оповідав один учень Іванів Кирилові: великий той повстримник лише сам хліб багато років їв, звичайно замість соли попіл використовував і з попелом хліб свій їв. Одного разу забув зачинити віконця келії у час трапези своєї – отож притаївся учень і бачив його, що їв хліб із попелом. Засмутився старець, що було видно таке його пощення, а учень, щоб утішити його, каже: “Не ти один робиш так, отче. Але багато отців лаври цієї виконують писане: попіл як хліб їдять. І так утішив старця...
Про автора книги:
Святитель Дмитро Туптало (Ростовський) – невтомний працівник на Господній ниві, мислитель та філософ, один із найвизначніших духовних мужів Української Церкви та української культури. Народився 1651 року в сімї козацького сотника Сави. Навчався в Могилянській колегії. 9 липня 1668 року був пострижений у ченці. За щирою опікою о. Мілетія 1675 року архиєпископ Лазар Баранович висвячує Дмитра на єрея та одразу ж запрошує його у Чернігів як проповідника. У 1702 році його призначають митрополитом Ростовським. Після смерті, у 1757 Дмитра було проголошено святим. Нетлінні мощі святителя й сьогодні спочивають у Ростові в монастирі святого Якова.
Відгуки читачів:
