Великдень
Упорядник Ярослава Музиченко
Рік видання: 2009
ISBN: 978-966-395-247-5
Формат: 150х200
Палітурка: тверда
Кількість сторінок: 160
Анотація:
До вашої уваги книга, яка допоможе вам разом з усією родиною підготуватися до Великодня. Дізнатися про його історію, українські звичаї та обряди пов’язані з Великоднім циклом свят (від початку Великого посту – до Трійці). За допомогою книги ви зможете навчитися великодніх пісень, веснянок та віршів; розписати воском перші писанки. А також приготувати смачні святкові страви, виготовити подарунки найближчим, привітати родичів і знайомих.
Зміст книги:
Видання, яке ви тримаєте у руках, присвячене найвеличнішому святу у році – Великодню. Це – глибоко особистий, а водночас і родинний празник. Святий Григорій Богослов, великий християнський мислитель і Царгородський патріярх VI ст., писав: «Пасха – це празник празників і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі инші торжества, (...) наскільки сонце перевищує зорі».
У нашій книзі ви знайдете багато матеріялу, який зробить шлях підготування до великого свята цікавим, пізнавальним і творчим. До кожного передсвяткового етапу підібрано вірші й оповідання, які можна читати в родинному колі, пісні, які можна співати дітям або разом із ними, саморобки, які також можна виготовляти спільно, всією родиною, ведучи бесіду на духовні теми. Адже діти так люблять, коли дорослі беруться щось робити разом із ними!
Перший розділ присвячено поняттю вічного життя, свободи, звільнення з рабства – головному мотиву Великодня. З наступних розділів ви дізнаєтеся про значення символів і святкових обрядів, про Великий піст, особливості храмових богослужень цього періоду, етапи підготування до свята і, врешті, про сам празник Воскресення та про великодній період, що закінчується святами Вознесення і Тройці.
У книзі є багато згадок про дохристиянську культуру українців, яка у світлі християнства виявляє нам свою справжню красу і сенс, будучи ніби передмовою до Святої Книги. Вияви народного мистецтва, освячені християнством, – пісні, малюнки, вишивки, писанки – є самобутнім обличчям українців, барвистою квіткою у вінку людства.
Уривок тексту:
Якщо ви ніколи не дарували батькам і друзям власноруч розписану писанку, цієї весни обов’язково зробіть це! Ваші близькі надзвичайно зрадіють, бо ж власноруч розмальовані писанки – то найліпше Великоднє вітання.
Коли пишуть писанки
Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) – тільки-но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни. Розписують писанки аж до Зелених свят, символічними візерунками відзначаючи періоди весняних змін. Це якраз той час, коли прилітають із вирію птахи, починають нестися і висиджувати пташенят.
За традицією, писанки пишуть дівчата і жінки.
Як дарувати і зберігати писанки
На Великдень писанками вітають один одного родичі і друзі. Зазвичай, пишуть від 15 писанок і більше. 1-2 кладуть до великоднього кошика на посвячення, 2-3 — на кладовищі, 1-2 — священику в церкві. Частину роздають дітям, що приходять христувати чи приносять «калач», частину — роздаровують. Дітям дарують світлі, яскраві писанки. Господарям — із зображенням 40 клинців, кривульок та безконечників. Старців обдаровують чорно-білими писанками з «небесними мостами» і «поясами». Дівчата дарують своїм коханим червоні писанки. А хлопці тим дівчатам, які їм подобаються, дарують на Великдень хустинку або намисто, — натяк на сподіване весілля. На найкращих писанках дівчата настоюють воду, а потім нею вмиваються, щоб бути «гарними як писанка».
Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це – обереги. Подаровані писанки зберігають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Їх кладуть на тарелі або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок й оздобити нею вітальню. Якщо писанка ненароком розіб’ється, її треба закопати у землю, бажано на городі або у полі.
Про символіку писанок читайте у підрозділі «Великдень на писанках».
Про автора книги:
Відгуки читачів:
